З 7-го по 10-те квітня довелось побувати у красивезному місті України, у Львові.
Вже в котре проводяться олімпіади з програмування серед студентів вищих навчальних закладів. Цього року команди нашого університету вперше приймали участь у другому турі. Змагання цього року були досить серйозно організовані оскільки проводились за правилами ACM. Після всіх необхідних документів по пошті, необхідно було зареєструвати команди на сайті ICPC.
Ці змагання проводились по всій Україні в один і той самий час. Оскільки в нас в країні багато ВУЗів, то було поділено на чотири регіони (північний, південний, західний та східний). Ми ж попали як не дивно у західний. ;-)
Отож приїхали ми до Львова 7 числа. З самого початку здивував той факт, що щоб сісти у маршрутний автобус - треба ставати в чергу. Хто ж це знав. На пролом не пішло, то ж дочекались наступної і поїхали до центру. Також здивувало, але проїзд там дешевший ніж у нас (1,75 грн.), а дороги кращі. І водії ввічливі =)
Приїхали в ЛНУ ім. Франка. Пройшли реєстрацію. Поселились у готелі "Львів", що поруч з Оперним театром. Готель не супер люкс, але жити можна.
Того ж дня проводився тестовий тур, щоб учасники мали можливість ознайомитись з роботою системи.
Наступного дня протягом п’яти годин понад 170 команд зі всієї України з яких близько 40 з західного регіону розв’язували задачки, писали порграми. Результати змагань нам повідомили вже наступного дня. Я описував про змагання, тому переглянути можна тут
Організатори і студенти ЛНУ запропонували провести екскурсію для приїжих. Але ми з командами відклали цю прогулянку на наступний день і вирішили піти в Оперний театр на оперу "Мадам Батерфляй".
Було доволі дивно, бо коли прийшли купувати квитки відчули себе VIP. До нас підбігли працівники. Запропонували не стояти в черзі, а швиденько розрухавтись з ними і прохоити оглядати театр. Й справді було на що погляунти. Що правда в ту ціну не входив екскурсовод, тому історію прийшлось читати в вікіпедії.
Опера йшла мовою оригіналу, тому трохи боліла шия, читати субтитри з другого ряду. Але з часом привикли, навіть стали трохи розуміти про що йдеться і без підказок. Сказати, що сподобалось - це мало. Вистава була чудова. Особливо вкінці так майстерно Чіо-чіо-сан (Баттерфляй) зіграла самогубство, що до сліз її було шкода. :’-(
У п’ятницю ми послухати вирок. Результат для нас не став новиною. Призових місць не було. Що правда сподівались не на футболку, а на грамоту учасника. Не дали. Мабуть криза і спонсори не вважають за потрібне викидати гроші на такі речі. Що є насправді сумно. Адже є багато комп’юторних фірм саме в які і підуть працювати учасники чи переможці змагань.
Але засмучуватись ми не стали і пішли досліджувати Львів. Вирішили піднятись на Високий Замок і поглянути місто з висоти пташиного польту.
Поки ми йшлли до Високого Замку, біля Ратуші вирішили звернути на право (не на ліво). Бо як то бути в Львові і не попасти в Криївку. Дідуган там із гумором стоїть. Поки не скажеш пароль, не пропустить хоч ти що б там йом говорив.
І тільки сказали пароль - відразу подобрішав і запросив заходити. Правда, треба було пройти випробування. Випити те, що він там зі своєї фляги наливає. Смачний напій, але алкогольний (тим хто не п’є - майте на увазі).
Атмосфера та музика - гарна. Дівчата (офіціантки) - привітні і завжди вітаються. Звичайно "Слава Україні!", а як Ви думали =). Пиво смачне і кумедне. Називається "Зеник" (то наче фірмове від закладу).
Музейних експонатів багато, але чіпати можна. Тому ми не стримались і фоткались тими автоматами.
"Виходити тільки після перемоги" - так пише на виході. Тому перемогли своє пиво і продовжили свій маршрут до Високого Замку. Йти від Ратуші не довго. Тому дістались швидко.
Ось такий чудовий Львів, який ми вспіли побачити за кілька днів.
В суботу, в час нашого від’їзду проходив збір #lvivtwevent. По відгукам бачу, що було там "мокро" і весело. На збір твітерян воно спочатку і не було подібним, а скоріше на квест, але після проходження завдань всі в дружньому і приємному товаристві зігрівались в якомусь кафе. Молодці!
Всі фото можна переглянути тут
"Cafe Cafe" І набігались ми
"Cafe Cafe" І набігались ми модно, дощ, львів, монголи, католики, історики, купа істричних вражень, і потім все запили.
Тицяйте, не бійтесь.. вірусів нема
Дуже шкода, що змокли. Але
Дуже шкода, що змокли. Але повеселились на славу.
А фотки класні. Ну якщо вже робити колекцію, то можна і Наталі фотки дати.
Согласна, Львов - сказочный
Согласна, Львов - сказочный город. Была два раза и давно, но до сих пор вспоминаю. Теперь стараюсь дома все обставить так, как в одном старинном доме, который я там посетила. Пока что у меня есть шкаф и узкий комод в спальню (модель Cortina): https://esteema.ua/vysokie-i-uzkie-komody-chesty/. Но я планирую заменить всю мебель. И когда-нибудь опять попасть во Львов...